С тех пор, как она вернулась в его квартиру, прошло почти две недели. Уточки-мандаринки снова стояли на полочке рядышком, став теперь своеобразным символом её возвращения.
И неважно, что он так ни о чём не догадался, ничего не заметил. Она теперь поняла главное - без него жить уже не сможет.
Сегодня утром он опять улетел в командировку. Его работа, очень важная работа... Она задумалась на секунду и вдруг решила немедленно поехать к тому самому пруду, просто посмотреть, как он там? Просто посмотреть. И денёк выдался солнечный, погожий.
Яркое солнце слепило глаза. Она присела недалеко от пруда и поискала взглядом "старого знакомого". Её губы непроизвольно растянулись в улыбке. Селезень спокойно плавал вокруг шумно плещущейся в воде подружки.
Она вернулась! Она нашлась! Они - вместе!
Ей стало так хорошо и легко. Показалось на мгновенье, что за спиной выросли крылья.
Мандаринки одновременно вышли на берег и стали "чистить" пёрышки, смешно закидывая головы на спину и под крылья, потирали их клювом. Перья просохли и распушились. Потом птицы синхронно, как по команде, поднялись в небо и скрылись за деревьями.
Она ещё какое-то время смотрела в небо, немного прищурившись от яркого света, и слёзы радости неожиданно покатились по её щекам...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n